Эй, ребята, че там? Алло, это ваш закадычный чалый рэпер и крэксмер. Давайте-ка поговорим о моей новой игре, которую я создал, когда завис в закладках оксиков и пырялся колесом.
Бросайте все дела и слушайте мой рассказ, потому что это уникальный проект, который может испариться, если не вовремя нажать "паузу".
Начнем с моего путешествия за отравой. Однажды я оказался в этой чертовой, давайте назовем ее "Городом Закладок". Знаете, все это было необычное приключение, и я был рад, что попал в такое место.
Закладки, закладки везде! Куча наркоты, где бы ты не пошел. На каждом углу тебе норовят что-то продать. Но я не просто покупал, я собирал материал для своей игры. Я хотел погрузить людей в реальность зависимости и показать, на что способна наркота.
Я стал разговаривать с местными чалыми, чтобы узнать, где можно найти самые крутые оксики.
Когда я собрал достаточно информации, я начал писать собственный сюжет для игры. Я создал героя, который попадает в "Город Закладок" и становится чалым, зависающим на оксиках.
О, да, мои друзья, та игра - настоящее произведение искусства! Я использовал все силы, чтобы передать ощущение наркотического опьянения, и мне кажется, что я справился с этим на отлично!
Герой моей игры путешествует по различным районам "Города Закладок", встречает разных чалых наркоманов и сталкивается с опасностями, которые поджидают его на каждом шагу. Он должен собирать закладки, чтобы выжить, и стараться не зависнуть на оксиках навсегда.
Все жители этого мира испарены наркотиками и зависимостью. Они ходят, словно зомби, пырясь колесом и ища свою следующую дозу. Моей целью было показать, какая это жестокая реальность, и как легко можно потерять себя в этом мире.
Когда я закончил игру, я понял, что она может быть ответом на весь этот ад, который происходит вокруг меня. Я хотел, чтобы люди поняли, на что идут, когда находятся в руках наркоты.
Я назвал свою игру "Оксики - Заклинание зависимости". Как только она вышла, она вызвала настоящую революцию в игровой индустрии. Многие геймеры поняли, что моя игра - это не просто очередной экшен, а настоящая история, которая может изменить их взгляды на наркотики.
Но не думайте, что все было так просто. Я потратил много времени и сил на создание игры. Я занимался программированием, созданием графики и звукового сопровождения, пытаясь передать каждую малейшую деталь зависимости.
Жизнь круче, чем оксики!
Это было мое мнение, че надо. Продолжайте свою дорогу, ребята, и никогда не пыряйтесь в наркотики. Всем мир и любовь!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.